середу, 16 квітня 2014 р.

Вишня:     Вишню збереже перець.
                  
Вишні слід обмежувати зріст.
ЧИМ підгодовувати вишню?
Підживлення навесні - зола, по літровій банці, по вологому грунті, по периметру крони, 1 столова ложка сечовини і 2 столові ложки безхлорного калію (при підгодівлі хлористим калієм скине листя) на 10 л води (не менше 3 - 4 відер на рослину). Можна замінити калійної селітрою (2 столові ложки). Під час інтенсивного росту зав'язей слід обприскати по листю розчином мікроелементів. Крім того, потрібна ще одна літрова банка золи для нарощування кісточки.
В середині серпня - 2 столові ложки подвійного гранульованого суперфосфату і 1 столова ложка калію на 10 л води (не менше 4 відер) і знову літрова банка золи. Літрову банку золи можна замінити 1 склянкою доломіту. 
Пізно восени, після скидання листя, можна внести пару відер органіки.
О                                                
Щоб черешня безпроблемно почувалась у вашому садку, обирайте для неї підвищені затишні місця (щоб уникнути застійного повітря) з південного, західного чи південно-західного боку. До речі, вона дуже не любить затінення. Це дерево здебільшого потребує пари для перехресного запилення. Якщо поблизу росте вишня, строки цвітіння якої збігаються із цвітінням черешні, також варіант. До речі, для кращого принадження комах-запилювачів радять на початку цвітіння обприскати крону медовим розчином (столова ложка на один літр води).
Позаяк черешня походить із Півдня, вона вразлива до сильних морозів. Щоб дерево благополучно перезимувало, молоді пагони повинні добре визріти. І в цьому дереву слід допомогти. Зимостійкість підвищать внесені у вересні фосфорні добрива (40-60 г гранульованого суперфосфату на 1 м2 проекції крони). Азотні вносять тільки до кінця травня!
А тепер про обрізку. За словами знаменитого українського селекціонера Л.Симиренка, «вишня і черешня не терплять педантичного обрізування і швидше гинуть, ніж підкоряються невблаганному ножу». Тож робіть висновки. Найправильніше буде обмежитися санітарним обрізуванням — тобто видаленням пошкоджених і сухих гілок. Проріджують крону (спрямовані всередину або перехрещені гілки видаляють) ранньою весною, до набухання бруньок. Зрізи обов’язково (!) треба ретельно замазати олійною фарбою чи садовим варом. Восени обрізувати не можна — це стимулює ріст, а в результаті знижує зимостійкість!
Взимку черешні загрожують не тільки морози, а й сонячні опіки — через це розтріскується кора й утворюються рани, що з часом призводить до всихання гілок, а то й загибелі дерева. Для черешні обов'язкова дворазова (восени й навесні) побілка стовбура і основи скелетних гілок.
Культура вразлива до грибних захворювань, профілактиці яких сприяє обприскування фунгіцидами, наприклад хорусом (30 г на 10 л води).


Щавель у ролі лікаря

ЗИМА залишила після себе неприємні сюрпризи — подекуди «плачуть» камеддю вишні, абрикоси, це наслідок морозобоїн. Утім, ліки від цієї біди у вас буквально під ногами чи неподалік на грядці. Це щавель (дикий, культурний), який, радіючи сонцю й весні, зараз активно пішов у ріст. Лікар він ще той!
Спочатку зачищаємо стовбур дерева від відмерлої кори і напливів тієї ж камеді, а потім густо натираємо ранку пучком щавлевого листя. Можна прим’ятий, аж до соковиділення, пучок щавлю (1-1,5 см) прив’язати до рани, обмотати зверху плівкою і обгорнути шматком мішковини чи будь-якої іншої натуральної тканини. Через пару діб цю пов’язку треба зняти, дати ранці обсохнути хвилин 15-20 і замазати проблемне місце садовим варом.
Якщо кора сильно уражена, особливо на вишні, черешні, перш ніж застосувати вар, слід провести ще дві-три процедури з накладання щавлевої пов’язки.

Із кісточки виросте вишня.
https://www.youtube.com/watch?v=olwOsSHLxoc&list=UU1IIeTYlk6B3cbrYZCC9xVg
Плодові дерева відмовляються плодоносити, надані самі собі, тобто ростуть без догляду: вони зайняті виживанням, куди їм плодоносити ...

1. СОНЯЧНЕ МІСЦЕ.

Щеплені дерева вишні, як і взагалі всі щеплені рослини, повинні бути в достатку забезпечені вуглеводами, які виробляються в листі в процесі фотосинтезу на прямому сонці.
Для них треба вибирати таке місце, де прямі сонячні промені падають з раннього ранку і тримаються хоча б до другої половини дня, а ще краще - до вечора.

2. НАЯВНІСТЬ вапняку.

Треба сказати, що за старих часів всі проблеми цього дерева вирішувалися за допомогою гною.
Гній прекрасно усуває грунтову кислотність і містить кальцій, тому при його постійному внесення вишня процвітала по всій середній смузі. Сьогодні в садах, де вносять гній, вона як і раніше з урожаєм. Якщо гною немає, його може замінити вапнякова мука в великих кількостях: її потрібно щорічно розсипати далеко за межі пристовбурного кола в дозах, зазначених на упаковці (приблизно 1 кг на 3 м кв). Я б порадив при посадці саджанців поміщати в посадкову яму великі і дрібні шматки бетону. При цьому яму не треба робити глибокої, навпаки, обов'язково треба підняти кореневу шийку над рівнем грунту хоча б на 15-20 см, так як вишня не терпить вимокання кореневої шийки і тим більше її «вморажіванія» в калюжу. Добриво для вишні має бути по можливості м'яким і в невеликій кількості, найкраще для цього використовувати перегній, отриманий з розклалася трави. Його розкидають по поверхні грунту, можна неглибоко вкопати - на третину багнета лопати. Мінеральні добрива припустимі лише в невеликих кількостях і лише ті з них, що не закісляет грунт.

3. НАЯВНІСТЬ ДРУЖНІХ РОСЛИН-СУПУТНИКІВ.

На вишню впливають і відчутно посилюють її наступні: жасмин (чубушник), антирринум, гладіолуси, нігтики, примула, троянда, хоста, люпин, полуниця, малина, йошта (гібрид агрусу зі смородиною), ріпа, горох - цим рослинам я б поставив оцінку 4+.
Барбарис і виноград десертний заслуговують оцінки 5, а рябчики (цибулинні) тягнуть на 5 +.

Ось замість трави та бур'янів в пристовбурних кіл вишневого дерева краще посадити якісь з цих рослин.

Крім того, цілком можна садити поруч з вишнею культури, які не роблять шкоди і не приносять помітної користі: водозбір, бузок, клематис, часник, цибуля, огірки, гарбуз, салат, кукурудза, буряк.

Небажано розміщення поблизу від вишні (оцінки 2 і 3): всіх хвойних, яблуні, жимолості, лілії, наперстянки, нарциса, тюльпанів, братків, ірисів, спіреї, моркви, петрушки, селери.

4. НАЯВНІСТЬ запилювачів.

Вишня відома своєю самобесплодни. Плоди її зав'язуються від пилку іншого сорту.
Іноді сорт-запильник не так просто вгадати, тому, навіть якщо у вас росте 2-3 різних сорти, вони можуть погано зав'язуватися. Знайдіть де-небудь в межах міста старі дерева вишні (вони залишилися на місці занедбаних садів), викопайте поблизу від них порослеві деревця, підсадити їх до своїх вишням осторонь, метрах в 3-4-х, і дочекайтеся цвітіння. Якщо ви привезете такі деревця з різних місць, велика ймовірність, що ваші сортові вишні отримають потрібного запилювачі. Що стосується крони, то плодівники остерігаються обрізати вишню, так як зрізи погано заростають, через них можливе зараження інфекцією. Молоді дерева можна зовсім не чіпати секатором років до 15-20. Щоб крона краще омолоджувалась, з неї буде потрібно час від часу видаляти старі загущаючі гілки, - замазування спилов має бути незмінно ретельно.


Грибкові захворювання вишні
ГРИБКОВІ захворювання є серйозною проблемою для садівника. Адже уражене дерево не тільки швидко чахне, а й саме стає джерелом інфекції.
Утім, здебільшого достатньо дотримуватись елементарних правил агротехніки, щоб захистити вишневий сад од серйозних недуг, якими є кокомікоз, антракноз, моніліоз.
Насамперед дереву потрібні своєчасна обрізка, підживлення і полив.
Антракноз найчастіше уражує вишню і черешню, зокрема плоди. У народі побутує назва «гірка гниль», яка дуже добре відображає симптоми недуги. Грибок поширюється спорами, які зимують в опалих плодах.
Захворювання важко виявити на ранній стадії. Антракноз спричиняє появу світлих плям на ягодах, які з часом перетворюються на горбки з нальотом рожевого кольору. При сухій погоді плоди швидко засихають. Якщо хвороба з’явилася теплим дощовим літом, існує велика ймовірність того, що антракноз «скосить» увесь урожай вишні.
З метою профілактики проводять побілку дерев спеціальними сумішами. Обробляти слід не тільки вишню, а й решту дерев у саду, тому що захворювання дуже заразне.
Механічні пошкодження потрібно зачистити і замазати садовим варом. Таку ж обробку проводять після планової обрізки.
На жаль, якщо недуга розвинулася, профілактика не допоможе. Щоб боротьба з хворобою не затягнулася надовго, необхідно підібрати максимально ефективне лікування. Скажімо, препаратом полірам. Вишню обприскують тричі (20 г на 10 л води).
Мікоз вишні — це ціла група недуг, що спричиняється грибком. Найпоширеніше захворювання цього ряду — кокомікоз.
Хвороба спершу уражує листя — на ньому з’являються червоні крапки, які з часом переростають у плями. З нижнього боку листка можна побачити сам грибок, точніше, його спору у вигляді рожевого нальоту. Відтак вишня починає скидати листя. Це сильно позначається на зимо­стійкості дерева. Без природного захисту у перші ж холоди вишня підмерзає. За кілька сезонів стан дерева сильно погіршується. Вишня може навіть загинути.
Іноді хвороба уражує плоди. Вони стають потворної форми. В їжу такі не годяться.
Оскільки захворювання поширюється спорами, які зазвичай зберігаються в опалих рослинних рештках, потрібно регулярно згрібати і спалювати останні.
Після збору врожаю належить обробити дерево бордоською рідиною (1%) або хлор­окисом міді (0,4%).
Дуже важливо не пропускати обробки. Якщо прогавити, гриб проникне у тканини рослини, і боротися з ним буде дуже важко. Обприскувати гілки, вже уражені хворобою, марно, — їх доведеться видалити.
Деякі садівники рекомендують для надійності ввести додаткові обробки. Скажімо, на початку жовтня обприскати розчином сечовини (4%).

Немає коментарів:

Дописати коментар