Абрикоси та персики утеплюють мішками.

Персик вирощуємо із кісточки

МОЖНА купити саджанець персика чи нектарина й посадити у своєму саду. Однак не завжди характеристика відповідає заявленому сорту. Набагато дешевше і надійніше виростити саджанець з кісточки, пророщеної в домашніх умовах.

Краще брати посівний матеріал із нещепленого дерева, щоб максимально збереглися сортові ознаки, бажано в районі, де ви мешкаєте. Вибирайте тільки повністю достиглі плоди, без ознак гнилі.

Якщо у вас є із десяток кісточок, можете посадити їх восени просто у відкритий ґрунт. Земля має бути пухкою і досить вологою. Взимку кісточки простратифікуються природним чином, і вже навесні повинні з’явитися молоді паростки. Будьте готові до того, що з 10 штук проросте лише одна або навіть жодної.

Не закопуйте кісточку глибоко. Місце посіву позначте сухими хвойними гілками, це ще й захистить сходи.

При осінньому садінні кісточки піддаються природному відбору і загартуванню, відтак легше переносять морози. Тому паростки, які з’являються при належному догляді, перетворяться на здорові плодові дерева.

Якщо вдалося дістати тільки кілька персикових кісточок, слід взяти процедуру стратифікації під особистий контроль.

Замочіть кісточки у відстояній воді кімнатної температури на кілька днів (воду слід міняти щодня). Потім просушіть кісточки і вийміть із них ядра. Доведеться застосувати молоток, але робіть це обережно, щоб не пошкодити посівний матеріал.

Для кожної насінини беруть окремий горщик із дренажним отвором. Насипають туди землю наполовину з річковим піском. Заглиблюють ядро в землесуміш і накривають прозорою плівкою. Тримають у максимально освітленому місці. Тепличку регулярно провітрюють і поливають, стежать, аби не збирався конденсат. Навесні переносять у відкритий ґрунт.

Для персика найкраще підходить південь або південний схід ділянки. Неподалік має бути природна або штучна огорожа, яка служитиме захистом од вітру. Ґрунт потрібно підтримувати у пухкому, добре зволоженому стані.

Застій вологи біля кореневої системи призводить до гниття і подальшої загибелі дерева, тому не варто садити персик чи нектарин у важку глинисту землю.

Молодим саджанцям потрібен постійний догляд. Їх підживлюють рідким гноєм і обробляють інсектицидами, наприклад ридомілом або тіовітом, які захистять від шкідників.

Коли деревце підросте до 70 сантиметрів, потрібно буде сформувати крону.

Через 3-4 роки ви зможете отримати перший урожай персиків.