суботу, 22 листопада 2014 р.






Відповідно до протоколу,мною Гришечкіним Дмитром Васильовичем22.06.11 близько 17 год. 30 хв. на а/д Херсон-Джанкой11 км, керуючи автомобілем «ВАЗ 21104»,державний номерний знак ВТ 1670 АТ булоскоєно порушення вимог п.п. б) п. 12.9.Правил дорожнього руху України, а саме:недодержання знаку 3.29. Порушення було зафіксоване на прилад «Візир» №0812384.За пред’явленими даними приладу неможливо було встанови, що керований мною транспортний засіб знаходився вмежах зони дії знаку 3.29, жодних об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію даному автомобілю немає.


1. При складанні Протоколуінспектором ДПС було грубо порушенопроцедуру розгляду справ про адміністративнеправопорушення, зокрема: інспектор нероз’яснив мені мої права, передбаченіст. 268 КУпАП: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права,який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі» - що було порушено при винесенні вказаної постанови, без моєї присутності,у зв’язку з чим позбавив мене права користуватися правовою допомогою,заявляти клопотання.

Інспектор ДПС виніс Постанову по справі ще до того, як оформив Протокол (готова Постанова була додана до Протоколу, що інспектор ДПС власноруч записав у Протоколі), чим вчинив ряд грубих процесуальних порушень.
Таким чином, були порушені вимоги наступних статей КУпАП:
- ст. 245, яка вказує, що з’ясування обставин справи при її розгляді повинно бути всебічне, повне і об'єктивне, а вирішення справи повинно відбуватися в точній відповідності з законом;
- ст. 251 КУпАП вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів по справі, а ст.ст. 279 та 283 КУпАП зазначають, що при розгляді справи оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховується особа, яка притягається до відповідальності та бере участь у справі, а вже потім приймається рішення та виноситься Постанова по справі.
Таким чином, винесення Постанови по справі ще до того, як був складений протокол та внесені до нього пояснення водія, є грубим порушенням норм КУпАП та свідчить про формальний розгляд справи.

2. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
- чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
- чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
- чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
- чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
- чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Ст. 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із п. 2.3.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77 (далі – Інструкції) «за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 КУпАП, - працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання».
У Протоколі та Постанові не міститься жодних відомостей щодо того, чи мав інспектор ДПС Голік О.В. спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків має право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, та п. 4.1 (абзац 3) Інструкції, оскільки відповідно до п. 12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано інспекторам з адміністративної практики Державтоінспекції МВС України, яким, відповідно до положень п. 16.6 Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», він був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол.
При всьому цьому, інспектор ДПС при складанні протоколу та постанови нехтував Інструкцією , а саме, п. 11.17 встановлено, що записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. За фактами виправлення, підчисток тощо керівництвом підрозділів Державтоінспекції МВС у п'ятиденний термін проводяться службові перевірки. Як видно зі змісту протоколу, ці положення не дотримані
Крім того, Постанова не містить гербової печатки.
У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В протоколі свідків не зазначено. Відповідно протокол не відповідає вимогам вищезгаданої статті, так як у відповідності до якої, в протоколі обов’язково повинні бути зазначені свідки, якщо вони були. Інспектор ДПС відмовився внести до Протоколу дані гр. .......... Костянтин Вікторович , який мешкає за адресою: м.Херсон вул.. .............. та Соловчун Віталій Олександрович, який мешкає за адресою: ..........................., у якості свідків, свідчення яких, могли забезпечити всебічний та об’єктивний розгляд справи.

3. Відповідно до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженого Наказом МВС від 01.03.2010 № 33 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 р. за № 262/17557, прилад «Візир» віднесений до таких, які працюють виключно в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 12.1. Інструкції «Фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом».
Крім того, п. 12.3. тієї ж Інструкції вказує на те, що оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі "Автомобіль" для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділу з адміністративної практики для реєстрації.
Не зважаючи на це інспектор ДПС вказав у Протоколі, що до нього додається фотофіксація хоча не мав жодної технічної можливості зробити роздруківку, відповідно до чого, інспектор ДПС не міг об’єктивно по суті розглянути питання на місці, що ще раз доводить формальний підхід до розгляду справи.
У відповідності до 12.4. Інструкції «Інспектори з адміністративної практики Державтоінспекції МВС або особи, які виконують їх обов'язки, складають картку обліку про адміністративне правопорушення, розглядають матеріали адміністративної справи згідно із статтями 258, 276, 278 КУпАП та виносять постанову в справі про адміністративне правопорушення».

4. Згідно із ст. 14-1 КУпАП, швидкість транспортного засобу має вимірюватись працівниками ДАІ приладом, який обладнано автоматичним режимом фіксації і має функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Тільки за таких умов отриманні покази набувають доказового значення у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі справи – жодних даних, отриманих за допомогою спеціального технічного засобу, з фіксацією правопорушення, яке мені інкримінується, з чітким зображенням транспортного засобу (його марки, кольору, номерного знаку), яким я керував до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ в руках, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). В даному випадку співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, при цьому немає ніяких даних у якому режимі працював вимірювальний пристрій. Це робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Фіксація порушень ПДД України приладом «Візир» вручну не відповідає вимогам закону та нормативним актам МВС України.
Крім того, у Постанові відсутні відомості про те, хто саме проводив фотофіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, так як до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

5. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції дозволяється використовувати технічні засоби для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами. Також маю зазначити, що згідно зі ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність ”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.

Протокол та Постанова не містить жодних відомостей про те, що прилад «Візир» №0812384 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки. Моє клопотання на пред’явлення вищезазначених документів на прилад «Візир» №0812384 інспектор ДПС проігнорував, що підтверджує їх відсутність на час вимірювання.

Ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, п.3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до п.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Прошу суд, в разі заперечення проти адміністративного позову відповідачем, застосувати при вирішенні спору п. 2 ст. 79 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також звертаю увагу суду на те, що зі мною в автомобілі знаходилися громадяни України Косінцев Костянтин Вікторович , який мешкає за адресою: м.Херсон ...................... та Соловчун Віталій Олександрович, який мешкає за адресою: ....................................., яких я прошу визнати свідками подій по даній справі.
Зважаючи на викладене вважаю, що Постанова прийнята з порушеннями Конституції та законів України, є не обґрунтованою, та протиправною.


ПРОШУ:

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправними дії Інспектора БДПС ДАІ м. Херсон, прапорщика міліції Голіка Олександра Вікторовича
3. Зазначену постанову серія ВТ1 №063582 від 23.06.11 у справі про адміністративне правопорушення визнати протиправною та скасувати.
4. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення і складу адміністративного правопорушення в моїх діях.

Додатки:




« 29 » червня 2011 року ______________ Гришечкін Д.В.









До Деснянського районного суду м. Києва

Позивач:

Відповідач:



Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

Суть справи:

05.02.2013 старший інспектор ДАІ Руденко Р.І. (далі – інспектор ДАІ) виніс постанову ВК1 №106068 згідно якої М.І. притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч.1 ст. 122 КУпАП за нібито перевищення встановлених правилами обмежень швидкості на 29 кмгод. Постанова ВК1 №106068 від 05.02.2013 є протиправною, не ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, була винесена з істотним порушенням законодавства а тому підлягає скасуванню за таких підстав.

03.02.2013 рухаючись на своєму автомобілі Skoda в потоці транспорту М.І. був зупинений інспектором ДАІ. Підійшовши до автомобілю, інспектор ДАІ заявив, що М.І. нібито перевищив швидкість. Далі інспектор ДАІ продемонстрував прилад «Візир», проте не надав будь яких належних доказів того, що зі вказаною швидкістю рухався саме автомобіль М.І. Переписавши дані водійського посвідчення та реєстраційного документу на транспортний засіб у М.І., інспектор ДАІ пішов у свій патрульній автомобіль складати протокол про адміністративне правопорушення. Через деякий час, інспектор ДАІ приніс М.І. протокол АГ2 №371247, в якому Особа М.І. зазначив свою незгоду з обвинуваченням, повідомив що швидкість не перевищував та подав клопотання про перенесення розгляду справи за місцем реєстрації.

05.02.13 року коли М.І. прибув до відділу ДАІ в м. Києві (м. Київ, вул. Туполєва, 19), разом зі свідком О. В., інспектор ДАІ не надав чітких доказів начеб то скоєного правопорушення і вручив постанову, яка була винесена ще до того, як М.І. надав свої пояснення по справі.

Дії інспектора ДАІ були протиправними за таких підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 5 Закону України «Про міліцію» вказує на те, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції незалежно від свого підпорядкування.

1. Відповідно до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженого Наказом МВС від 01.03.2010 № 33 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 р. за № 262/17557, прилад «Візир» віднесений до таких, які працюють виключно в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 12.1. Інструкції «Фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом».

Незважаючи на це, інспектор ДАІ не надав жодного відео та фото, що підтверджувало б скоєне правопорушення, та за якими можна було б чітко встановити марку автомобіля, номерний знак. Визнаючи винним М.І. у скоєнні адміністративного правопорушення без належних доказів, інспектор ДАІ прямо порушив одну із основних засад судочинства – доведеність вини, що закріплена ст. 129 Конституції України.

2. Згідно зі ст. 14-1 КУпАП, швидкість транспортного засобу має вимірюватись працівниками ДАІ приладом, який обладнано автоматичним режимом фіксації і має функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Тільки за таких умов отриманні покази набувають доказового значення у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі справи – жодних даних, отриманих за допомогою спеціального технічного засобу, з фіксацією правопорушення, яке мені інкримінується, з чітким зображенням транспортного засобу (його марки, кольору, номерного знаку), яким я керував до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ в руках, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). В даному випадку співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, при цьому немає ніяких даних у якому режимі працював вимірювальний пристрій. Це робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Фіксація порушень ПДР України приладом «Візир» вручну не відповідає вимогам закону та нормативних актів МВС України.
Крім того, у Постанові відсутні відомості про те, хто саме проводив фотофіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, так як до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

3. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції дозволяється використовувати технічні засоби для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами. Також маю зазначити, що згідно зі ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність ”, на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.

Протокол та Постанова не містить жодних відомостей про те, що прилад «Візир» №0810723 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки. Моє клопотання на пред’явлення вищезазначених документів на прилад «Візир» №0810723 інспектор ДАІ проігнорував, що підтверджує їх відсутність на час вимірювання.


4. Виносячи постанову інспектор ДАІ припустився чисельних процесуальних порушень. При складанні Протоколу інспектором ДАІ було грубо порушено процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, зокрема: інспектор не роз’яснив мені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі» - що було порушено при винесенні вказаної постанови, у зв’язку з чим позбавив мене права користуватися правовою допомогою

Інспектор ДАІ виніс Постанову по справі ще до того, як оформив Протокол (готова Постанова була додана до Протоколу, що інспектор ДПС власноруч записав у Протоколі), чим вчинив ряд грубих процесуальних порушень.
Таким чином, були порушені вимоги наступних статей КУпАП:
- ст. 245, яка вказує, що з’ясування обставин справи при її розгляді повинно бути всебічне, повне і об'єктивне, а вирішення справи повинно відбуватися в точній відповідності з законом;
- ст. 251 КУпАП вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів по справі, а ст.ст. 279 та 283 КУпАП зазначають, що при розгляді справи оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховується особа, яка притягається до відповідальності та бере участь у справі, а вже потім приймається рішення та виноситься Постанова по справі.
Таким чином, винесення Постанови по справі ще до того, як були заслухані пояснення М.І. та свідка О.В., є грубим порушенням норм КУпАП та ще раз свідчить про формальний розгляд справи.

5. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
- чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
- чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
- чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
- чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
- чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Ст. 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із п. 2.3.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77 (далі – Інструкції) «за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 КУпАП, - працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання».
У Протоколі та Постанові не міститься жодних відомостей щодо того, чи мав інспектор ДАІ Руденко Р.І. спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків має право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, та п. 4.1 (абзац 3) Інструкції, оскільки відповідно до п. 12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано інспекторам з адміністративної практики Державтоінспекції МВС України, яким, відповідно до положень п. 16.6 Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», він був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол.
Інспектор ДАІ Руденко Р.І. відмовився власноруч внести до Протоколу дані про, що зареєстрована за адресою: в якості свідка та вислухати свідчення під час винесення Постанови ВК1 №106068, свідчення якої, могли забезпечити всебічний та об’єктивний розгляд справи.

Ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, п.3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до п.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача.

Також звертаю увагу суду на те, що зі мною в автомобілі знаходилася громадянка України, що зареєстрована за адресою: 5, яку я прошу визнати свідком подій по даній справі.

Зважаючи на викладене вважаю, що Постанова прийнята з порушеннями Конституції та законів України, є необґрунтованою та протиправною.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288, 289 КУпАП, та ст. ст. 6, 18, 65, 104, 105, 106 КАС України,

ПРОШУ:


Додатки:

1. Копії позовної заяви на 4 арк. - 2 прим.
2. Копія постанови серії ВК1 №106068 від 05.02.2013р.
3. Копія протоколу серії АГ2 №371247 від 03.02.2013р.
4. Копія паспорта.



« » лютого 2013 року ______________ Особа М.І.






Корольова Дмитра Васильовича
73008, м. Херсон, вул..

Скарга

13.03.2012 р. посадовою (службовою) особою – Інспектором ДПС взводу з ОСП №1 ДАІ Херсонської обл.. сержантом міліції Романенко Віталієм Віталійовичем, винесено постанову ВТ1 №082981 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.1 щодо Корольова Дмитра Васильовича.

Виходячи з того, що постанову було скасовано Суворовським районним судом (копія додається), та Наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року N 77 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за N 374/16390.

А саме п. 2.22. У разі скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення внаслідок її неправомірного винесення за даним фактом проводиться службова перевірка. Стосовно винної посадової особи відповідно до положень Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" вживаються заходи дисциплінарного впливу, відомості про які додаються до матеріалів перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону Україні «Про міліцію» При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина, міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування наданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

Згідно з ст.ст. 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», ст. 40 Конституції України,








Додаток:

Копія постанова Суворовського районного суду м. Херсона від 03.04.2012 року.




10.04.2012 _____________КОРОЛЬОВ Д.В.





Позивач:
Косінцев Костянтин Вікторович
73001, м. Херсон,

Відповідач:
УДАІ УМВС України в Херсонській обл..
73034, м. Херсон, пр-т. Адмірала Сенявіна, 128.
тел.(0552) 43-25-36



24.05.2011р до УДАІ МВС України в Херсонській обл.. мною було направлено скаргу (копія в додатках), яка згодом була розглянута УДАІ МВС України в Херсонській обл.. та 19.08.2011 року я отримав відповідь №6/4-К-256 від 24.06.11 (копія в додатках) про відмову вживання заходів дисциплінарного впливу до інспектора ДПС БДПС м. Херсон, старшого сержанта міліції Шумельчука Олега Сидоровича.

У скарзі містилась вимога, передбачена ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про міліцію» - публічного вибачення на мою адресу.

Скарга була подана у зв’язку з задоволенням мого позову Комсомольським районним судом м. Херсон «про визнання протиправною та скасування постанови серії ВТ №026392» по справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2011 р., якою було скасовано постанову ВТ №026392 по справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2011 року та закрите провадження в справі (копія постанови в додатках). Вище зазначена постанова набрала законної сили у день винесення. Але у задоволенні скарги мені було відмовленно без жодного обгрунтування.

Не погодившись з таким рішенням мною була подана скарга на рішення УДАІ Херсонської обл.. до УДАІ МВС України. (копія в додатках)

За дорученням Управління ДАІ МВС України мою скаргу від 22.08.11 було розглянуто УДАІ УМВС України в Херсонській обл.. У задоволенні цієї скарги мені було відмовлено. (копія у додатках)

Вважаю бездіяльність відповідача протиправною з наступних причин:

Згідно ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про міліцію» «При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов’язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися»;

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсон від 28.03.2011 року було визнано постанову винесену інспектором незаконною та скасовано.

У моєму зверненні до відповідача (скарга від 24.05.2011 року) була зазначена вимога щодо публічного вибачення на мою адресу відповідача, яку він проігнорував винісши рішення 24.06.2011.

Отже, УДАІ УМВС України в Херсонській обл. вчинила дії, які визнані протиправними Комсомольським районним судом м. Херсон. Мою вимогу про вибачення відповідач проігнорував, чим суттєво порушив мої права, передбачені ст. 25 ЗУ "Про міліцію".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 18, 19, 104, 105, 106 КАС України,










Додатки:

1. Копія адміністративного позову (1- прим. на 3-арк.)
2. Квитанція про сплату судового збору (1 арк.);
3. Копія постанови Комсомольського районного суду м. Херсон від 28.03.2011 року (1арк.).
4. Копія скарги до УДАІ УМВС України у Херсонській обл.. від 24.05.2011 року (1арк.).
5. Копія відповіді УДАІ УМВС України у Херсонській обл.. від 24.06.2011 року (1 арк.).
6. Копія скарги на рішення УДАІ УМВС України у Херсонській обл.. від 24.06.2011 року до УДАІ МВС України від 22.08.2011 року (1 арк.)
7. Копія відповіді УДАІ УМВС України у Херсонській обл.. від 14.09.2011 року (1 арк.)



" 03 " жовтня 2011р. _____________Косінцев К.В.
Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)