Як
оскаржити формальну службову перевірку:
Досвід свідчить, що однією з проблемдля осіб, яких було побито при затриманняпрацівниками міліції, є процедурапроведення перевірки (службовогорозслідування) скарги потерпілого таінформування його про результати такоїперевірки. Ця процедура виглядаєзазвичай так: людина після побиттяпрацівником міліції подає скаргу, заякою проводиться (звичайно, якщо взагаліпроводиться) службове розслідування.Згодом заявник отримує повідомлення(якщо взагалі отримує), що перевіркупроведено, порушень не виявлено.
Такі повідомлення від міліції (та й від прокуратури) не містять будь-яких конкретних свідчень про зміст розслідування (перевірки), внаслідок чого неможливо оцінити якість та ретельність перевірки. Важко зясувати, що саме перевірялось, хто був опитаний, що ці опитувані особи (як правило, міліціонери, які звинувачуються у побитті) сказали, як оцінені перевіряючою особою зібрані факти (якщо вони взагалі оцінювалися).Скласти уявлення про ретельність перевірки по коротким відпискам, які не містять ніякої інформації про зміст перевірки, абсолютно не можливо. Саме ця обставина значно ускладнює оскарження результатів перевірки.
Разом з тим існують цілком конкретні вимоги до проведення службових розслідувань. Процедура проведення таких х розслідувань визначається Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України. Цей документ є відомчим, але доступ до нього не є обмеженим.
«Донецький Меморіал» розмістив на сайті «Тюремний портал» повний текст цієї Інструкції. Вона може бути дуже корисна при оскарженні результатів службових перевірок, проведених міліцією. Адже, як правило, всі формальні перевірки порушують ті чи інші вимоги цієї Інструкції.
Наведемонайбільш типові порушення. Так згідноп. 2 цієї Інструкції, „Службоверозслідування повинно сприяти дотриманнюзаконності, викоріненню випадків їїпорушення, вихованню особового складуорганів внутрішніх справ в дусі точногоі безумовного дотримання чинногозаконодавства.” Якщо перевіркапроведена формально, з порушенням даноїІнструкції, вимоги п. 2 навряд чи можутьбути дотримані. Тому є підстави дляоскарження результатів перевірки.Варто взяти до уваги, що згідно п.7„Підставами для проведення службовогорозслідування є: 7.1. Заяви, скарги талисти громадян. 7.2. Повідомленнядержавних органів, громадськихорганізацій, телебачення, радіо та іншихзасобів масової інформації.”
Це означає, що для проведення перевірки достатньо скарги громадянина або звернення громадської організації про протиправні дії міліціонерів. Важливо при цьому, аби скарга або звернення були зареєстровані в міліції, тому варто їх надсилати рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення, або здавати особисто в міліції з обов’язковою відміткою на другому примірнику звернення працівника міліції, що прийняв скаргу із зазначенням його прізвища та особистим розписом.
Не зайвим буде пам’ятати, що згідно п. 13.2 Інструкції, „Посадова особа при проведенні службового розслідування має право.... проводити одночасні опитування осіб, в поясненнях яких є суттєві протиріччя про обставини порушення. Одночасне опитування проводиться із згоди на те опитуваних осіб, про його проведення складається довідка.”
Заявнику важливо дізнатися, чи були перевіряючою особою запропоновані міліціонерам одночасні опитування? Якщо ні, то чому. Якщо так, і вони відмовились, то чи є про це їх рапорти. Якщо ні, то чому. Якщо так, то чому вони відмовились від такого опитування. Не проведення такого опитування, якщо заявник вважає, що для цього є підстави, має бути належно оцінено перевіряючим і в будь-якому разі може бути елементом оскарження результатів перевірки як неповних. .
Згідно п. 14 Інструкції, „Посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана:
14.2. Дотримуватись передбачених законом прав та інтересів заявника....
14.3. Роз'яснювати заявникам.... їх права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, вирішувати в ході розслідування та по його закінченню заяви та клопотання.
14.6. Про наслідки розслідування та вжиті заходи за дорученням керівника, що призначив службове розслідування, інформувати... заявника”
Саме недотримання цих вимог, зокрема, інформування заявника (міліція має пояснити, чому не інформували) про наслідки розслідування, теж може бути підставою для визнання перевірки здійсненою не належним чином, а отже її результати оскарженими.
Вартовраховувати що „16. Особа, якій скоєнимпрацівником органів внутрішніх справпорушенням заподіяна моральна, фізичнаабо матеріальна шкода (потерпілий), маєправо при проведенні службовогорозслідування давати усні чи письмовіпояснення, надавати докази, заявлятиклопотання та відводи, подавати скаргина дії особи, що проводить службоверозслідування, а також на прийнятерішення по результатах розслідування.”
Про такі права заявник має бути повідомлений до початку проведення розслідування, і факт його ознайомлення письмово зафіксований. Досвід приймальні «Донецького Меморіалу» свідчить, що міліція майже ніколи цього не робить, а це теж дає підстави для оскарження результатів перевірки як зроблених упереджено і не об’єктивно.
Пропонуємо потерпілим громадянам при оскарженні результатів службових розслідувань за їх скаргами звертати увагу на зазначені та інші норми Інструкції, які часто порушуються при проведенні службових розслідувань.
При оскарженні варто цитувати ці норми Інструкції і посилатися на її вимоги. Тим самим можна зробите оскарження результатів перевірки поданої скарги (звернення) більш ефективним та аргументованим.
Такі повідомлення від міліції (та й від прокуратури) не містять будь-яких конкретних свідчень про зміст розслідування (перевірки), внаслідок чого неможливо оцінити якість та ретельність перевірки. Важко зясувати, що саме перевірялось, хто був опитаний, що ці опитувані особи (як правило, міліціонери, які звинувачуються у побитті) сказали, як оцінені перевіряючою особою зібрані факти (якщо вони взагалі оцінювалися).Скласти уявлення про ретельність перевірки по коротким відпискам, які не містять ніякої інформації про зміст перевірки, абсолютно не можливо. Саме ця обставина значно ускладнює оскарження результатів перевірки.
Разом з тим існують цілком конкретні вимоги до проведення службових розслідувань. Процедура проведення таких х розслідувань визначається Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України. Цей документ є відомчим, але доступ до нього не є обмеженим.
«Донецький Меморіал» розмістив на сайті «Тюремний портал» повний текст цієї Інструкції. Вона може бути дуже корисна при оскарженні результатів службових перевірок, проведених міліцією. Адже, як правило, всі формальні перевірки порушують ті чи інші вимоги цієї Інструкції.
Наведемонайбільш типові порушення. Так згідноп. 2 цієї Інструкції, „Службоверозслідування повинно сприяти дотриманнюзаконності, викоріненню випадків їїпорушення, вихованню особового складуорганів внутрішніх справ в дусі точногоі безумовного дотримання чинногозаконодавства.” Якщо перевіркапроведена формально, з порушенням даноїІнструкції, вимоги п. 2 навряд чи можутьбути дотримані. Тому є підстави дляоскарження результатів перевірки.Варто взяти до уваги, що згідно п.7„Підставами для проведення службовогорозслідування є: 7.1. Заяви, скарги талисти громадян. 7.2. Повідомленнядержавних органів, громадськихорганізацій, телебачення, радіо та іншихзасобів масової інформації.”
Це означає, що для проведення перевірки достатньо скарги громадянина або звернення громадської організації про протиправні дії міліціонерів. Важливо при цьому, аби скарга або звернення були зареєстровані в міліції, тому варто їх надсилати рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення, або здавати особисто в міліції з обов’язковою відміткою на другому примірнику звернення працівника міліції, що прийняв скаргу із зазначенням його прізвища та особистим розписом.
Не зайвим буде пам’ятати, що згідно п. 13.2 Інструкції, „Посадова особа при проведенні службового розслідування має право.... проводити одночасні опитування осіб, в поясненнях яких є суттєві протиріччя про обставини порушення. Одночасне опитування проводиться із згоди на те опитуваних осіб, про його проведення складається довідка.”
Заявнику важливо дізнатися, чи були перевіряючою особою запропоновані міліціонерам одночасні опитування? Якщо ні, то чому. Якщо так, і вони відмовились, то чи є про це їх рапорти. Якщо ні, то чому. Якщо так, то чому вони відмовились від такого опитування. Не проведення такого опитування, якщо заявник вважає, що для цього є підстави, має бути належно оцінено перевіряючим і в будь-якому разі може бути елементом оскарження результатів перевірки як неповних. .
Згідно п. 14 Інструкції, „Посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана:
14.2. Дотримуватись передбачених законом прав та інтересів заявника....
14.3. Роз'яснювати заявникам.... їх права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, вирішувати в ході розслідування та по його закінченню заяви та клопотання.
14.6. Про наслідки розслідування та вжиті заходи за дорученням керівника, що призначив службове розслідування, інформувати... заявника”
Саме недотримання цих вимог, зокрема, інформування заявника (міліція має пояснити, чому не інформували) про наслідки розслідування, теж може бути підставою для визнання перевірки здійсненою не належним чином, а отже її результати оскарженими.
Вартовраховувати що „16. Особа, якій скоєнимпрацівником органів внутрішніх справпорушенням заподіяна моральна, фізичнаабо матеріальна шкода (потерпілий), маєправо при проведенні службовогорозслідування давати усні чи письмовіпояснення, надавати докази, заявлятиклопотання та відводи, подавати скаргина дії особи, що проводить службоверозслідування, а також на прийнятерішення по результатах розслідування.”
Про такі права заявник має бути повідомлений до початку проведення розслідування, і факт його ознайомлення письмово зафіксований. Досвід приймальні «Донецького Меморіалу» свідчить, що міліція майже ніколи цього не робить, а це теж дає підстави для оскарження результатів перевірки як зроблених упереджено і не об’єктивно.
Пропонуємо потерпілим громадянам при оскарженні результатів службових розслідувань за їх скаргами звертати увагу на зазначені та інші норми Інструкції, які часто порушуються при проведенні службових розслідувань.
При оскарженні варто цитувати ці норми Інструкції і посилатися на її вимоги. Тим самим можна зробите оскарження результатів перевірки поданої скарги (звернення) більш ефективним та аргументованим.
Немає коментарів:
Дописати коментар