Як збільшити шанси скасувати незаконну постанову інспектора ДАІ в суді

Всім нам достовірно відомо, що для того, щоб оскаржити незаконні дії інспектора ДАІ та відповідно скасувати постанову про накладення штрафу необхідно звернутись з адміністративною позовною заявою до адміністративного суду (він же загальний місцевий суд).

Ситуація розвивається наступним чином. Ви подаєте позов, суд викликає Вас на судове засідання один раз, або двічі, або тричі, по різному буває. Надалі суд  оголошує рішення, яким або ж задовольняє ваші позовні вимоги про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, або ж відмовляє в їх задоволенні. Якщо  суд відмовив Вам, тоді це все – необхідно йти до банку та оплачувати незаконний штраф.

Питаєте, чому все? Тому що «нова» влада, яка керує нашою державою Україною, «попіклувалась» про судовий захист громадян-автолюбителів та 07.07.2010 року доповнила Кодекс адміністративного судочинства України статтею 171-2, частина друга якої встановлює, що рішення місцевого загального  суду  як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до   адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Напевно багато хто із Вас знає про це. До цього право на оскарження до апеляційного та касаційного суду надавалось сторонам судового спору.

Отже, тепер суть самої ідеї, розвивати яку почнемо з кінця.

Відповідно до ч. 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тобто лише у разі ідеальної сукупності трьох фактів суд має право повернути позивачеві позовну заяву, тобто не розглядати її. Це такі факти:

1. спір між тими самими сторонами (Ви - позивач, інспектор ДАІ - відповідач),

2. спір про той самий предмет (в нашому випадку предмет позову – це визнання дій незаконними та скасування конкретної постанови про адміністративне правопорушення),

3. спір з тих самих підстав (підставою у справі про визання дій інспектора незаконними та скасування постанови можуть бути порушення інспектором: а) норм процесуального права, б) норм матеріального права. При цьому по кожному із цих видів порушень в залежності від ситуації можуть бути присутніми ще по декілька порушень зі сторони інспектора).

В нашому випадку норми процесуального права – це порядок / процедура притягнення порушника Правил дорожнього руху до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, передбачена Кодексом України про адміністративну відповідальність. Все інше – це норми матеріального права, надалі наведу на прикладах. Кому не зрозуміло – знайдіть визначення цих понять в Інтернеті.

Я більше приділив уваги третьому факту, оскільки саме він нас і цікавить.

Отже, якщо ми маємо дві адміністративні позовні заяви, де відповідачем є один і той самий інспектор, про скасування однієї і тієї ж постанови, однак в даних позовах підстави для скасування постанови різні, суд (суддя) приймає обидва позови і розглядає їх окремо. Відповідно Ви розумієте, що в такому разі шансів скасувати незаконну постанову працівника ДАІ  вдвічі більше.

Суд, точніше суддя, вирішує справу так, як це буде законно з його погляду. Суддя, це перш за все представник держави, тому в спірних випадках можливо буде ставати на сторону держави в особі іншої посадової особи (інспектора ДАІ). Ну а по-друге суддя – це людина, яка має певні принципи, переконання, має власну думку щодо такої категорії справ як оскарження постанов про адміністративні правопорушення і часто така думка не на захист порушника, навіть якщо він і не винен.

Тобто розділення позовів за підставами має практичне значення і у разі відмови в задоволенні позову одним суддею, є шанс скасувати постанову в паралельній справі.

Ну а якщо постанова скасована в тій справі, яка за датою розглядається першою, тоді другу справу можете залишити без розгляду написавши відповідну заяву.

Позови слід подавати (я в основному надсилаю поштою) один сьогодні, а другий на наступний день, щоб працівники суду не заплутались і щоб позовні заяви потрапили до різних суддів. Хоча нещодавно я надсилав поштою 2 позови одночасно і вони потрапили до різних суддів; зараз розподіл справ між суддями здійснюється комп’ютерною програмою.

Ну а тепер до практичної сторони.

Візьмемо з розділу Зразки адміністративних позовних заяв наприклад, ось цей позов - Адміністративна позовна заява - знак обмеження швидкості менше 60 км.год в населеному пункті неправомірний - п 12.10 ПДР

Якщо почитати дану позовну заяву, то в ній можна виділити декілька порушень зі сторони ДАІшника, кожне з яких може бути окремою підставою для скасування постанови про адмінпорушення.  Виділимо основні групи порушень зі сторони, які будуть фігурувати в різних позовах.

1)    Порушення інспектором норм матеріального права.

Пунктом 12.4. ПДР України встановлено, що у населених пунктах  транспортні засоби можуть рухатись зі швидкістю не більше 60 км/год. Пункт 12.10. ПДР України вказує, що інші додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. У зв’язку з тим, що дорожніх робіт на цій ділянці не проводилось, попереджального знаку 1.37 не було, тому інспектор не мав права притягати мене до адміністративної відповідальності за перевищення максимально допустимої швидкості, оскільки вказані в протоколі та постанові мої дії не являються адміністративним проступком. Очевидно, що інспекторові у зв’язку із займаною посадою було відомо про дані норми законодавства, однак він грубо перевищив службові повноваження, використавши їх для незаконного накладеня штрафу на мене, напевно виконуючи план по кількості накладених штрафів.

Ч. 1. ст. 122 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність лише у випадку порушення встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину. Навіть, якщо б я рухався зі швидкістю, на якій наголошує працівник ДАІ _____________, та зважаючи на обмеження швидкості в населеному пункті в 60 км/год, притягнення мене до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості є незаконним у зв’язку з тим, що за такі дії не передбачена відповідальність положенням ч 1. ст. 122 КУпАП.

2)    Порушення інспектором норм матеріального права.

У поясненнях до протоколу я вказав про свою незгоду з обвинуваченням, із швидкістю 78 км/год я не рухався, спідометр мого автомобіля показував швидкість близько 50 км/год.

Жодних доказів того, що саме я порушив правила дорожнього руху інспектор ДАІ не надав. Я їхав в транспортному потоці і попереду та позаду мене рухались  інші транспортні засоби з більшою швидкістю. При цьому інспектор зупинив чомусь мене.

Інспектор ДАІ не вказав у протоколі та не надав мені  доказів того, що прилад, яким проводились виміри швидкості, пройшов державну метрологічну повірку відповідно до закону «Про метрологію та метрологічну діяльність».  У відповідності до ст.ст. 10-15 даного закону на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд.

У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі «_______» швидкість належала саме моєму автомобілю. Я ж повторюсь що мій автомобіль рухався зі швидкістю бл. 50 км/год.

3)    Порушення інспектором норм процесуального права.

Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися  з  матеріалами справи, давати пояснення, подавати   докази,  заявляти клопотання;  при  розгляді  справи користуватися  юридичною  допомогою  адвоката,  іншого фахівця  у галузі  права,  який  за  законом має  право  на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і  користуватися  послугами перекладача, якщо не володіє мовою,  якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Інспектор після винесення потоколу відразу ж «написав» і постанову про адмінпорушення. Однак розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечення на протокол, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, порушує мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими я не мав можливості скористатися. При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, на що вказує  ст. 33 КУпАП. За таких обставин мої процесуальні права при такому «розгляді»  справи грубо порушено.

Відповідно до ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Інспектор ДАІ порушив порядок притягнення мене до адміністративної відповідальності, що є підставою для визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Отже виділено 3 підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення, тому фактично ми маємо три позовні заяви, які можна подати окремо, також можна скомпонувати вказані підстави в 2 позови, ну наприклад 1-ша підстава це один позов, а 2-га та 3-тя  підстави це інший позов.

Грубі порушення працівника ДАІ можна виносити в окремий позов.

Наприклад, під час зупинки інспектором ДАІ та складення протоколу про адмінпорушення, Ви подавали інспектору Клопотання про перенесення розгляду справи для можливості скористатися правовою допомогою та надати письмові пояснення по справі і дане копотання зазначене в графі «До протоколу додаються …» (щоб можна було довести в суді, що дійсно таке клопотання мало місце). Працівник ДАІ відмовив у задоволенні такого клопотання і притягнув до адміністративної відповідальності, тобто виніс постанову про адміністративне правопорушення та наклав штраф.  Я вважаю, що на такому порушенні норми процесуального права можна будувати окрему позовну заяву.

У кожній справі, у кожній ситуації будуть свої порушення зі сторони посадової особи.

Отже, ідея є, а чи подавати одну позовну заяву чи дві, чи можливо навіть три, вирішуйте самі.