Скарга до суду на постанову про швидкість: 

                                             До ___________________ суду _______________

__________________________________________

(Вказати назву та адресу суду)

Начальнику ___________________ УДАІ ___________

_______________________________________________

(Вказатиреквізити УДАІ регіону)

_______________________________________________

_______________________________________________

(Вказати свої прізвище, ім’я, по батьові, адресу)

На постанову ___________________________________

________________________________________________

(Вказати дані співробітника ДАІ, який виніс постанову, – прізвище, ініціали, посаду, дату винесення постанови)

У справі про адміністративне правопорушення,

Передбачене ч.___ ст.____ КпАП України,

(Підставити частину та статтю КпАП, за якою складено адмінпротокол)

СКАРГА.

Ця скарга підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст..14-1 КпАП України.

Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст..14-1 КпАП.

Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.

Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст..14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

У тексті постанови зазначено,що я, власник транспортного засобу,„керував транспортним засобом” узазначений у постанові час у зазначеномумісці. Проте для таких висновків у особи,яка винесла постанову, не було жоднихпідстав. На місці ніби-то порушення мененіхто не зупиняв, постанову та протоколне складав. Якщо постанова виноситьсящодо особи, яка безпосередньо керувалатранспортним засобом, то ця постановаповинна бути винесена у загальномупорядку. Якщо постанова виноситься зарезультатами фотофіксації, у порядкуст..14-1 КпАП, то ця постанова не повиннамістити тверджень, що саме зазначенаособа керувала транспортним засобом.Отже, така постанова підлягає скасуванню,як винесена із порушенням закону.

До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, яка марка приладу, яким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.

При цьому у момент, близкий до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухався автомобіль (вказати марку та/або номерний знак).

У відповідності до ст.10-15Закону України „Про метрологію таметрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірбвальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.

Номер засобу вимірювальної техніки у протоколі та постанові відсутній, внаслідок чого перевірити наявність цих документів неможливо.

Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ мені не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.

Результат вимірювання знаходиться у межах похибок вимірювань відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 20 км/год, а за таких умов гнаявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.

Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

Співробітник ДАІ знаходився та проводив вимірювання, а також зупинив транспортний засіб, у межах дії відповідного обмеження швидкості (вказати населений пункт або дію знаку обмеження швидкості), але у момент вимірювання транспортний засіб знаходився до зазначеного знаку. Тобто дія зазначеного обмеженя на нього не розповсюджувалася.

Співробітник ДАІ зупинив транспортний засіб, після перехрестя, яким закінчується зона дії знаку обмеження швидкості (відповідно до опису знаку 3.29 у додатку 1 „Дорожні знаки” до ПДР).

При цьому слід мати на увазі, що відповідно до опису таблички 7.2.1 вона може тільки зменшувати, а не збільшувати зону дії заборонного знаку, а отже, немає підстав для збільшення зони дії вказаного знаку поза перехрестя.

На підставі викладеного, керуючись ст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:

Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

„____”__________ 20__р.

(Підпис)