Намочене насіння зійде швидше:

Стимулятори росту: 

ПЕРЕДПОСІВНА підготовка насіння передбачає обробку насіння стимулятором росту. Окрім природних, з’явилося чимало синтетичних препаратів, які обіцяють майже «золоті гори» врожаїв. Наскільки виправдане їх застосування та на що слід звернути увагу, обробляючи насіння стимулятором росту і розвитку?

Грамотне застосування цих препаратів дає змогу підвищити врожайність на 10-15%. Вищі цифри, зазначені в рекламі виробниками, м’яко кажучи, викликають сумніви. При цьому не треба забувати: жоден стимулятор не здатний замінити або доповнити нестачу ніякого з факторів, необхідних для росту і розвитку рослин: світла, води, повітря, температури, живлення. А ще суттєве значення має співвідношення тривалості дня і ночі.

Велика кількість природних стимуляторів міститься в гної великої рогатої худоби і коней, а також у курячому посліді. Практично всі добрива органічного походження в тій чи іншій мірі містять стимулювальні речовини.

Щодо синтетичних, то механізм їх дії на живий організм може бути різним. Стимулятори можуть упливати на біосинтез, переміщення і накопичення природних фітогормонів у рослині, пришвидшувати окислювально-відновні реакції, посилювати дихання, фотосинтез, утворення білкових з’єднань або позначатися на розподілі клітин, диференціації тканин тощо. При цьому кожен стимулятор зазвичай діє на певну ланку обміну речовин і відповідно може використовуватися в суворо визначених випадках.

Тому, маючи намір перевірити дію будь-якого стимулятора росту рослин, необхідно суворо виконувати інструкцію щодо його застосування і в жодному разі не зловживати ним. При цьому перевагу слід віддавати добре вивченим природним стимуляторам або їхнім синтетичним аналогам.

Тільки якщо ви переконані, що всі інші складові росту рослин забезпечені й вам залишилося тільки «вичавити» з них страховий резерв, можна випробувати стимулювальні речовини — ауксин, гетероауксин, гумат натрію, гіберелін.

Не слід захоплюватися стимуляторами росту та застосовувати їх у будь-яких ситуаціях як панацею.

Сіємо насіння на папір

НАЙДОЦІЛЬНІШЕ на паперову стрічку сіяти дрібне насіння — петрушки, моркви. Такий агрозахід є запорукою рівномірних сходів, що посприяє високому врожаю стандартних за розміром коренеплодів. Усі господині знають, наскільки трудомістким та марудним є процес проривання моркви. Спочатку на стадії трьох листочків, потім — коли коренеплоди починають збільшуватись у розмірі. Щоб сіяти на паперові смужки, існує лише одна вимога — насіння повинно бути доброякісним, тобто мати високу схожість.

Цю роботу виконують у домашніх умовах задовго до початку посівної, що заощадить чимало часу навесні. До того ж її можуть робити навіть люди, які ні сіяти, ні проріджувати сходи не в змозі.

На папір наносять вузьку смужку клейстеру, звареного з пшеничного борошна чи картопляного крохмалю. Швидко, поки клейстер не висохнув, на цих липких смужках через певні проміжки з допомогою сірника розкладають насіння.

Оскільки відстань між рослинами в рядках після проріджування у моркви і петрушки становить 4-5 см, то, розкладаючи насіння на папір, його можна загустити, тобто наклеїти через 1,5 см, щоб улітку при першому проріджуванні посівів просто повисмикувати рослини через одну, зібравши, таким чином, ранню продукцію, а при другому проріджуванні вже остаточно визначити густоту рослин у рядку.

Однак дуже густо розміщувати насіння на стрічці недоцільно: під час проривання пошкоджуються сусідні рослини, та й важка ця робота. Крім того, після проріджування морква дуже швидко пошкоджується морквяною мухою, яка саме в цей час шукає оголені коренеплоди.

Стрічкам із наклеєними насінинами дають просохнути, згортають у пухкий рулончик і зав’язують ниткою. Зберігати до сівби їх потрібно в сухому приміщенні, недоступному для гризунів.